Грі́зьба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:41, 19 жовтня 2016; Oosavenko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Грі́зьба
Cловник Грінченка
Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРІЗЬБА́, ГРОЗЬБА́, и, жін. Погроза вчинити кому-небудь неприємність, лихо. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою (Панас Мирний, I, 1954, 114); Батьки просьбами і грозьбами таки випровадили сина до Окунів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 548).
Ілюстрації
|
|
Медіа
