Дальній
Дальній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ДА́ЛЬНІЙ, я, є. Те саме, що далекий. Холодний вітер замітає слід, І хмари застилають обрій дальній (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 8); Ідете ви з дальньої дороги, то, може б, випили по чарці? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 57); Гуркотіли через міст дальні й приміські поїзди (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 180); Я тебе.. не пам'ятаю, Невідомий друже, дальній друг (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 127); Юні дні, дальні дні пам'ятливі мені (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 106).
1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані. В якійсь далекій стороні... Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 90); Десь підвода далека в полях гуркотить (Максим Рильський, I, 1956, 41); Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (Володимир Сосюра, I, 1947, 143);
// Який перебуває, живе десь далеко (про людину). Щось охолонув молодець.. Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Леся Українка, I, 1951, 306); Не сумнівайсь ні на хвилину, далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди певен (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 357);
// Який доноситься, лине здалека. Він чув далеке дихання отари.. і ледве вловимий голос пісень (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Чути далекий грім (Іван Франко, VI, 1951, 377); Колись в своє убогеє село.. Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); * У порівняннях. Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим, немов далеким голосом (Леся Українка, III, 1952, 693);
// Який має велику протяжність. До любої небоги нема далекої дороги (Номис, 1864, № 8759);
// Який долає великі відстані. Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); Які це враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 39).
♦ З далекого далека — з далекого краю; здалека. Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм вальса (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243).
2. Віддалений великим проміжком часу; дуже давній. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Народе мій! В далекім листопаді, За Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну силу (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5);
// Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній. Людство 3 безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Іван Франко, XIII, 1954, 410).
4. Віддалений у роді; малоспоріднений. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок, I, 1955, 85); — Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218).
Фразеологічний словник української мови
ДАЛЬНІЙ
У (дале́кий) світ; у (дале́кі (да́льні)) світи́. 1. Дуже далеко. Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко); Аза щодня сиділа на березі моря .., мабуть, (виглядала) свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..); Досягши .. генієм ясної височини, Вітрами гнаний в Дальнії світи, Він (Шопен) серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (Л. Забашта). 2. В оточення чужих людей; у самостійне життя. — Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер); Я зовсім розсердився: і в світа (світи) вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок).
