Дивуватися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
