Дивниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:47, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивниця кому. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Каменец. у.