Крик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:41, 19 жовтня 2016; Oabaranovska.fpmv16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Крик (також вереск) — психомоторна активність, спрямована на створення гучного голосового сигналу.

Опис

Відомо, що крик народжується разом з людиною. І з'явився він набагато раніше, ніж мова. Це атрибут самозбереження людини. Ще древні розуміли, що якщо одноплемінник загубився, то його гучний крик почують далеко і прийдуть на допомогу. Якщо загрожує небезпека або щось трапилося, то криком можна залучити підмогу і відлякати противника. Через крик людина виявляє свої глибинні почуття і емоції, інстинкти. У тварин крик крім іншого є однією з важливих форм передачі інформації, тоді як у людей крик є поширеною фізіологічною реакцією організму на стрес і виражає дискомфорт, а також формою вираження емоцій.Основну роль в процесі видання крику грає дихальна система.

Гучність крику

Рівень шуму, створюваного при нормальній розмові, складає 60-70 дБ, тоді як при крику його значення досягають діапазону 90-110 дБ. Крик має важливе соціокультурне призначення. У різних цілях він використовується вболівальниками, акторами, військовими. Так, вболівальники футбольного клубу Канзас-Сіті Чіфс в жовтні 2013 року встановили світовий рекорд гучності, досягнувши рівня шуму в 137,5 дБ.


У музиці

O.Torvald — Крик