Дзюркотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:46, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.