Шалька

Шалька, -ки, ж. 1) Чашка на вѣсахъ. Мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.

Шалька-1)тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі;2) деталь сорочки(проте ц значення уже вийшло з вжитку);3) лежачий округлої форми комір.

Вживання

На сьогоднішній день найбільш поширено використовується лише перше значення слова.

Яскраві приклади в літературі:

Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225);

Особливість [крутильних]терезів полягає в тому, що вони мають різної довжини плечі, до яких прикріплено шальки (Курс заг. геол., 1947, 20);

• Образно. Перехідний Червоний прапор вирішено було віддати "Зірці". Як не важили, а зірчанська шалька на терезах виходила важчою (Минко, Вибр., 1952, 90);

• У порівн.Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (Стельмах)

Ілюстрації

• 
• 
•