Дуброва

Дуброва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = Діброва. Ум. Дубрівка, дубрівонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).

ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98).

Географические названия Вологодской области: Топоним. словарь

Дуброва

д. Чушевицкого с/с Верховаж-ского р-на. От имени существительного дуброва, которое в древнерусском языке и некоторых русских говорах обозначало 'лиственный лес, выросший на выпаханной и заброшенной росчисти' (Сл РЯ XI – XVII, IV, 370). В восточных вологодских говорах дуброва – 'густой лес из деревьев разных пород'. Деревня около такого лиственного леса тоже называлась Дубровой.

Помимо Верховажского, селения с таким наименованием отмечены в Нюксенском, Тарногском, Вологодском, Устюженском и других р-нах.

Див. також

uk.wikipedia.org

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 296.

Географические названия Вологодской области: Топоним. словарь

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/dibrova https://how-to-all.com/значение:дуброва