Крадіж
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:24, 18 жовтня 2016; Eemaherramova.fpmv16 (обговорення • внесок)
КРАДІ́Ж, дежу, чол.
Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство. [Князь:] Розбоям, крадежам не дам ширитись (Іван Франко, IX, 1952, 218); З шинку не вилазить [Бовкалиха], як чоловіка.. за крадіж у козу посаджено (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 252); Бачить він, що поліція веде.. вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 186).
