Мул

І. Мул, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.

ІІ. Мул, -ла, м. Мулъ, лошакъ. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. «Не буди [Візантію], Босфоре, буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!..» — реве синє море (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Жаби квакають, від ставка мулом несе (Марко Кропивницький, I, 1958, 390); Води річок, що течуть по гірських долинах, розмивають береги й виносять у море величезну кількість мулу (Наука і життя, 3, 1959, 53); * Образно. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині (Михайло Стельмах, I, 1962, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 824. Мул:

• Тонкодисперсний водонасичений неущільнений осад, що утворюється на дні водоймищ. Мул — початкова стадія формування багатьох осадових гірських порід.

Розрізняють морський та континентальний (озерний, болотяний) мул, за генезисом — теригенний (глинистий і ін.), біогенний (діатомовий, глобігериновий, радіолярієвий і ін.), хемогенний (карбонатний та ін.), вулканогенний (збагачений вулканічним попелом), за ґранулометричним складом — дрібноалевритовий, алеврито-пелітовий, пелітовий. Іноді мули збагачені органічною речовиною (сапропель).

• Тонкодисперсний високозольний продукт обробки та зневоднення шламів, що утворився внаслідок подрібнення та стирання частинок глинистих порід, їх розмокання в процесі збагачення. При накопиченні в обігових водах мул підвищує їх в'язкість, що негативно впливає на ефективність гравітаційного збагачення. Осадження та зневоднення мулу пов'язане зі значними труднощами, навіть при застосуванні флокулянтів.