Топка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:57, 18 жовтня 2016; Klzinkovska.fpmv16 (обговорення • внесок)
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Сучасні словники
То́пка (англ. furnance) — частина (камера згоряння) парогенератора, водогрійного котла чи печі, в якій горить органічне тверде, рідке чи газоподібне паливо і утворюються гарячі димові гази та виділяється зола.
Тепло топкових газів використовують безпосередньо для технологічних або інших цілей (плавлення, сушіння тощо), а також для нагрівання робочого тіла — теплоносія (переважно води або пари), що його потім застосовують у теплообмінних апаратах, парових двигунах тощо.
Ілюстрації
