Ногавиця

Ногави́ця, -ці, ж. 1) Штанина. 2) мн. Штаны суконные. Kolb. І. 41. Дівки вінки погубили, а парубки ногавиці. Чуб. V. 1113.1. Холоша. — Били-сте Йваниху? — запитав суддя Грицька, що стояв босий, з одною ногавицею підкоченою, в сардаці наопашки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 93); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь опудало на коноплях узяв, начепив синю дерту ногавицю, куценького брилика нап'яв (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 227). 2. тільки мн. Суконні штани. Алі, на своїх довгих ногах, тісно обтягнених жовтими ногавицями, в синій куртці і червоній пов'язці, високий і гнучкий, як молодий кипарис, здавався на тлі неба велетнем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 400); Прийшли люди до кравця.., Щоб пошив їм жупана В добрі ногавиці (Володимир Самійленко, I, 1958, 213)