Дзиґлик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:45, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзиґлик, -ка, м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Шевч. 144. Царя на дзиґлик посадили. Котл. Ен. Ум. Дзиґличок.