Удома

Удома, нар. Дома. Гей, гей, як би вдома, та ще й на печі. Ном. № 2276. І вдома їй радощів не було. МВ. (О. 1862. І. 96).

Значення

присл. У своїй хаті, в своїй квартирі, садибі, на своєму подвір'ї. — Нехай мати хазяйнують вдома, а я трохи проїжджусь у город (Нечуй-Левицький, II, 1956, 230); Удома зустрів Улянку на порозі дід Маврикій (Олесь Донченко, IV, 1957, 59); Хоч і добре було в гостях, а вдома таки краще (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 269);

// На батьківщині, в рідному краю. По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка, I, 1951, 380); Лиха доля чекала втікача: його.. одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину... Чого він міг сподіватися вдома від пана? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335).

♦ Не всі вдома у кого — про дурнувату, пришелепувату людину. Тесть дав йому сливе четверту частку того, що обіцяв; він не дав навіть Балабусі тієї баби, що обіцяв, — натомість дав йому парубка Прокопа, в котрого були не всі вдома (Нечуй-Левицький, III, 1956, 93);

Як [у себе] вдома — вільно, невимушено (почувати себе, поводитися). Там незабаром загніздиться як вдома, мала, вісьмонога потвора — спрут (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Повним напруженням волі вона [Галина] стверджується — і, як у себе вдома, в своїм колгоспі, зовсім легко ступає до трибуни, легко сходить на неї (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 10).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 313.