Казенний

Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.

Значення

1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. Бувши на всьому казенному, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував нічого свого (Панас Мирний, I, 1949, 223); Всі казенні споруди під бляхою були рудувато-брунатного кольору (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 99); // Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. — Ах, у вас тут так мило! Це у вас казенна квартира? (Юрій Смолич, II, 1958, 74).

Казенні селяни — селяни-кріпаки, що належали державі (а не поміщикам). Казна наділила казенним селянам по п'ять десятин на ревізьку душу, а пан віддав тільки три з половиною (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 206).

2. перен. Бюрократичний, формальний. Казенна наука намагалася вбити змовою мовчання твір Маркса [«Капітал»].. (Ленін, 22, 1950, 184); [Яків:] Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають — і все без душі (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 37); // зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний. Будинки типово казенного стилю колишніх земств, добротна цегла почорніла від пилюки (Іван Ле, Право.., 1957, 221).

Морфологічні та синтаксичні властивості

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.