Снитися
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Ном. № 11350. Як сниться ніж, заступ, або лопата, ледачий язик. Кобел. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СНИТИСЯ, снюся, снишся, недок. Ввижатися уві сні, з'являтися в сновидіннях. Голодній курці просо сниться (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 59); А знаєш, снилося мені: Удень неначе місяць сходив, А ми гуляєм понад морем Удвох собі (Тарас Шевченко, II, 1963, 121); Крізь сон колись тяжко я плакав, Що вмерла ти, снилось мені (Леся Українка, IV, 1954, 89); Мар'янові саме тепер снилася Фросина. Він бачив, як вона.. лугом ішла до нього з обідом (Михайло Стельмах, I, 1962, 474).
І (й) [в (ві, вві, у, уві) сні] не снилося (не сниться) кому: а) неможливо кому-небудь навіть уявити щось. [Лікар:] Либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); — Не раз доводилось [Потопальському] бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 84); — Яку ж, Гервасію, надбавку дає пан? — першим питається Лесь Якубенко. — Таку, що декому і в сні не снилося! (Михайло Стельмах, I, 1962, 563); б) хто-небудь навіть не думає про когось, щось. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Славкові й не снилося відвідувати Кранцьовську (Лесь Мартович, Тв., 1954, 337).
Словопедія.Орфографічний словник української мови
сни́тися дієслово недоконаного виду
Словопедія.Фразеологічний словник української мови
і (в сні) не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка. 1. Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: “Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось”. Але не сказав (О. Гончар); Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко). 2. Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок).
