Можність

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:27, 16 жовтня 2016; Yapazokha.fpmv16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МО́ЖНІСТЬ, ності, жін., заст. Абстр. ім. до можний. — Чудову, панської можності думку я заховаю на спогад, — кепливо [глузливо] відповів крізь зуби Потоцький (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29); Почет віддзеркалював можність і багатство свого пана (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 315); Куркулі помстилися батькові Максима.. за перемогу того нового, котре зводило нанівець їх можність (Натан Рибак, Час, 1960, 137); Вдова.. переселилася в столицю, щоб дати можність молодшим синам покінчити студії (Ольга Кобилянська, III, 1956, 88).


Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.

Мо́жність, ности, ж.

1) Возможность.

2) Могущество, власть, сила.

3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.