Сумління

Сумлі́ння, -ня, сСовѣсть.

Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. №178.

Сумління — етична відповідальність за свою поведінку перед оточенням. Синонімічним рівноцінним терміном вживається також слово: Совість За англійським словником Вебстера, поняття сумління має такі значення:

1

Моральна свідомість взагалі Діяльність або здатність, що відрізняє між правильним та помилковим (справедливим та несправедливим, добрим та злим) у своїй власній поведінці та характері. Дія або сила морального розрізнення (моральної проникливості, моральної розбірливості, моральної здатності розрізняти) Етичне судження або етична чуттєвість 2

Відповідність та узгодженість у поведінці щодо власного поняття правильного та неправильного Свідомість У англійській мові термін conscience (сумління) запозичений з французької, а у французькій з латинського conscientia, що є поєднанням латинських слів com (разом, з) та scire (знати).