Дзвін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:43, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзвін, дзвону, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзвони. См. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвінок, дзвоник.
