Дзвенячий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:43, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзвенячий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Дзвенячий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.