Хореографія(спеціальність)

Хореографія-мистецтво постановки танцю з метою створити найкращий сценічний ефект. Це унікальне мистецтво. Тут злились в єдиному потоці: танець і пантоміма, музика і поезія, скульптурні пози і пластика рухів, а також драматургія літературного твору.Термін хореографія вживається також щодо постановки виступів у певних видах спорту: художній та спортивній гімнастиці, фігурному катанні, синхронному плаванні тощо.

Зміст

1 Історія виникнення хореографії
2 Види хореографічних напрямків
3 Особисті якості хореографа
- 3.1 Посади
4 Цікаві факти про танці
5 Вступникам
6 Див. також
7 Джерела

Історія виникнення хореографії

Перші свідчення про зародження мистецтва хореографії відсилають нас до глибокої давнини, коли в доісторичні добу танець виконував певну ритуальну функцію. Ця тенденція мала своє продовження і розвиток у культурах Стародавніх Єгипту і Греції, тоді як у Стародавньому Римі танець вже починає сприйматися як видовище. Середньовіччя накладає на хореографічне мистецтво табу - заборону, хоча народний танець, незважаючи на будь-які перешкоди, продовжує свій розвиток (ця ситуація певною мірою стала основою для відомого роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»).

Процес відновлення мистецтва хореографії пов'язаний з часом Відродження, але справжній його розвій починається у XVII ст., Коли у Франції була створена Королівська академія танцю (1661). Новерр Жан Жорж (1727-1810) - французький хореограф, реформатор західноєвропейського балету. Його теоретичні і художні пошуки були пов'язані з розробкою двох важливих складових балетного мистецтва: феномену ритму і концепції природних даних танцівника. Згідно з позицією Ж.Ж. Новерра, професійну майстерність виконавця повинна органічно поєднуватися з емоційним началом, що сприятиме процесу створення повноцінного художнього образу. Теоретичні міркування щодо природи і специфіки балетного мистецтва були викладені хореографом на сторінках роботи «Листи про танець». Розвідки Ж.Ж. Новерра у розробці жанрової структури балету мали значний вплив на подальший розвиток хореографічного мистецтва.

Академією була розроблена основна система класичної хореографії і закладено фундамент балету , який має свою жанрову структуру.

Види хореографічних напрямків

Народний танець;
Бальні танці;
Повільний вальс;
Віденський вальс;
Танго;
Повільний фокстрот;
Квікстеп;
Са́мба;
Ча-ча-ча;
Румба;
Пасодобль;
Джайв;
Балет;
Джаз-фанк;
Джаз-модерн;
Хіп-хоп.

1000 × 764px

Особисті якості хореографа

Хореограф повинен вміти танцювати, бути хорошим організатором і креативщиком. Адже робота полягає в тому, що належить координувати дії всіх танцюристів, придумувати образи і концепцію. Потрібно вміти бути оригінальним, так як саме імпровізатори домагаються успіху. Також бажано любити спілкування, тому що зустрічатися треба буде з багатьма людьми: акторами, продюсерами, танцюристами, костюмерами.

Посади

Керівник хореографічного колективу;
Балетмейстер-постановник;
Керівник гуртка;
Завідувач хореографічної студії;
Методист культурно-освітнього закладу;
Викладач хореографічних дисциплін;
Репетитор;
Артист ансамблю народного танцю;
Танцівник шоу-програм.

Цікаві факти про танці

У класичному індійському танці для того, щоб зобразити певне почуття, задіюються не тільки очі, але і брови, губи, ніс, щоки, підборіддя і вуха. Це прекрасна зарядка для м'язів обличчя.
У Єгипті виконавиці танцю живота щорічно сплачують державі в якості прибуткового податку 900 млн єгипетських фунтів (264 млн доларів США). Це робить танцівниць п'ятим по значущості джерелом поповнення скарбниці держави після Суецького каналу, туризму, експорту нафти і бавовни.
Ми вважаємо, що танець полька родом з Польщі. Однак це чеський танець, і його назва не має нічого спільного з назвою країни. Чеське слово red означає “половина». Танець назвали так тому, що його танцюють маленькими, «половинними» кроками.
У 1961 р. Чеббі Чекер показав по телебаченню новий танець, придуманий ним особисто. Це був «Твіст». Для танцю не потрібно партнера, танцювати можна було поодинці. Рухи здавалися простими і доступними. Хіт Чеббі Чекера "let's Twist Again" затьмарив своєю появою всі інші ритми Америки, а через деякий час обрушився і на країни Європи.
Один з найкрасивіших і емоційних танців – танго - народився в притонах аргентинської столиці. Був час, коли його танцювали в основному чоловіки: поодинці і навіть парами. Причому танцюючі пліч-о-пліч мачо не викликали ніяких смішків або сороміцьких жартів. Адже вони були просто партнерами по танцю, не більше. А об'єднувалися тому, що партнерки - як правило, жінки неважкого поведінки - були у великому дефіциті. Поки танцюристи відточували свою майстерність, стежила за ними дама вибирала кращого і потім танцювала з ним. На танцмайданчиках часто спалахували сварки і бійки, справа доходила навіть до смертовбивства.