Поганяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:27, 29 грудня 2015; Rrbobko.uk14 (обговорення • внесок)
Поганя́ти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п’ятериком поганяє. Ном. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв. Мет. 57.