Дерев’яніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:37, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дерев’яніти, -нію, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев’яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.