Баняк

Баняк, -ка, м. Чугунный котелъ, металлическій горшокъ. Волын. г. Баняк розбився і вода вилялася. Гн. II. 92.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАНЯ́К, а, чол., розм. Чавунний горщик; казан. Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили (Остап Вишня, II, 1956, 80); Полиці заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею, хлібом, пирогами (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 164); * У порівняннях. Голова ватажка напухла, як баняк (Іван Франко, III, 1950, 152); Грицько Вересай, сидячи під церковною оградою, грав на кобзі і підспівував деренчливим, наче розбитий баняк, голосом (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 4).

"Словопедія"

БАНЯК ч.; мол. 1. -у; і жрм. Випивка. "Баняк" - випивка (фуршет) і похідне від нього "банячити" (Т. Даниленко Алкоголь і кава...). 2. -а. Дурень. ПСУМС, 5. 3. -а. Людина з діяспори. ПСУМС, 5.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Баняк, -ка, м. Чугунный котелъ, металлическій горшокъ. Волын. г. Баняк розбився і вода вилялася. Гн. II. 92.

«Словники України on-line»

баня́к – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина називний баня́к баняки́ родовий баняка́ банякі́в давальний баняку́, баняко́ві баняка́м знахідний баня́к баняки́ орудний баняко́м баняка́ми місцевий на/у баняку́ на/у баняка́х кличний баняку́* баняки́*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Washtub

Ілюстрації