Заварка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:05, 14 грудня 2015; L.varchenko (обговорення • внесок)
Заварка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).
СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
«Словники України on-line»
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | зава́рка | зава́рки |
| родовий | зава́рки | зава́рок |
| давальний | зава́рці | зава́ркам |
| знахідний | зава́рку | зава́рки |
| орудний | зава́ркою | зава́рками |
| місцевий | на/у зава́рці | на/у зава́рках |
| кличний | зава́рко* | зава́рки* |
Ілюстрації
|
|
|
