Гальмо

Гальмо, -ма, с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, без гальма, ні за що зганить. О. 1861. XI. Св. 49.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках У техніці[ред. • ред. код] Гальмами можуть обладуватися як машини та механізми, так і їх рухомі частини.

Ними оснащені всі транспортні засоби, у тому числі поїзди, автобуси, автомобілі усіх типів та причепи[2] до них, мотоцикли, велосипеди тощо. Гальма також застосовують у багажних та продуктових візках, дитячих і інвалідних колясках та інших транспортних засобах і механізмах.

Гальмами безпеки обладнують ліфти, які призначені зупинити кабіну ліфта у разі обриву тросів. «Шахтні парашути» забезпечують безпечне плавне гальмування кліті у момент обриву підіймального каната.

Літаки, окрім того, що обладнані гальмами для коліс на шасі, також мають аеродинамічні пристрої, що застосовуються для зменшення їх швидкості у польоті та, навіть і спеціальні парашути для скорочення посадкового шляху.

Для зниження швидкості руху космічних апаратів застосовують гальмівні реверсні двигуни. У літаках застосовують реверс вектору тяги для зниження швидкості та для зменшення гальмівного шляху у процесі гальмування під час посадки. Реверсивне гальмування застосовують у машинах і механізмах із електроприводом, на колісних транспортних засобах на електротязі, а також на річкових і морських суднах.

Для зменшення віддачі під час стрільби та її негативних наслідків застосовують пристрої, які називають ствольним гальмом, гальмом віддачі, противідкатним пристроєм тощо.

У транспортних засобах[ред. • ред. код] У галузі дорожніх та позадорожніх транспортних засобів під терміном гальмо найчастіше розуміють гальмівний механізм — пристрій, призначений для зниження швидкості, обмеження її на спусках, чи для повної зупинки та утримування у нерухомому стані автомобіля або іншого транспортного засобу.

У випробувальному обладнанні та у пристроях, що створюють навантаження[ред. • ред. код] Обладнання, яке застосовується для проведення випробувань транспортних засобів, їх двигунів тощо обладнують гальмами різного типу, які являють собою пристрої, призначені для створення навантажень на ведучих колесах чи інших рушіях механічних транспортних засобів або на приводних валах двигунів, силових установок тощо, відбираючи чи поглинаючи енергію, яка розсіюється елементами гальма або акумулюється для подальшого її використання. У обладнанні, призначеному для тренувань чи для реабілітації пацієнтів, встановлюють різного типу гальма, призначенням яких є створення дозованого гальмівного момента шляхом часткового загальмування їх рухомих частин для створення опору руху, і таким чином, для створення необхідного фізичного навантаження. У підіймально-транспортному обладнанні[ред. • ред. код] У галузі підіймально-транспортного обладнання та машин і механізмів іншого призначення, які можуть пересуватися, чи мають рухомі частини, під терміном гальмо розуміють пристрої, призначені для зниження або обмеження швидкості їх пересування чи повної зупинки і утримування у нерухомому стані як безпосередньо підіймально-транспортного обладнання, так і вивішених вантажів, чи взаємного переміщення їх вузлів і деталей.

Типи гальм[ред. • ред. код] В залежності від типу механізму, який поглинає чи перетворює кінетичну енергію рухомих машин, механізмів або їх складових частин, розрізняють наступні види гальм:

механічні (фрикційні); гідравлічні (не плутати із гальмами з гідроприводом); пневматичні (компресорного типу – не плутати із гальмами з пневмоприводом); аеродинамічні; електромагнітні (не плутати із гальмами з електроприводом). Механічні гальма[ред. • ред. код] Механічне гальмо поглинає та розсіює кінетичну енергію в результаті взаємного тертя рухомих і нерухомих частин машин та механізмів чи їх деталей.

Кулькове гальмо Ободове гальмо Шинне гальмо Барабанне гальмо Дискове гальмо Стрічкове гальмо Залізничне гальмо Рельсове гальмо — вид механічного гальмівного пристрою, призначений для зупинки і утримування у нерухомому стані рейкових транспортних засобів. Зупинювач — вид механічного гальмівного пристрою, призначений для зупинки і утримування вантажу на у підвішеному стані. Можуть зустрічатися механічні гальма із можливістю рекуперативного гальмування, відбираючи енергію на розкручування маховика у режимі гальмування, та віддаючи її для розгону із застосуванням спеціальних трансмісій та/або варіаторів швидкості.

Гідравлічні гальма

Гідравлічне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює кінетичну енергію в результаті перемішування, рециркуляції або стиснення рідини. В якості гідравлічних гальм застосовуються рідинні:

Ретардери. Інтардери. Гідротрансформатори (у режимі гальмування). Пневматичні гальма[ред. • ред. код] Пневматичне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює кінетичну енергію в результаті стиснення повітря або його сумішей.

В якості пневматичних гальм застосовуються:

Поршневі двигуни, які переводять у режим роботи із мінімальними обертами, штучно створюючи протитиск на вихлопі. Поршневі двигуни, які штучно переводять із режиму роботи «двигуна» у режим «нагнітання», штучно створюючи і регулюючи протитиск. Аналоги компресорів чи компресори, які працюють із штучно створюваним регульованим протитиском та/або із пневмоакумуляторами. Аеродинамічні гальма[ред. • ред. код] Аеродинамічне гальмо створює аеродинамічний опір руху транспортного засобу у повітряному чи у газовому середовищі.

В якості аеродинамічних гальм застосовуються:

Аеродинамічні гальма. Інтерцептори, закрилки, передкрилки, спойлери, та інші засоби керування літаком, які можуть збільшити його аеродинамічний опір. Гальмівні парашути. Електромагнітні гальма[ред. • ред. код] Електромагнітне гальмо поглинає, розсіює чи акумулює потенціальну та кінетичну енергію машин та механізмів в результаті взаємодії електромагнітних полів рухомих і нерухомих частин машин і механізмів.

Електродвигун-генератор із: реостатним гальмуванням (розсіюванням енергії та перетворенням її в теплову); реверсивним гальмуванням (гальмуванням протиструмом); поєднанням реостатно-реверсивного гальмування; рекуперативним гальмуванням (із поверненням електроенергії в мережу чи її накопиченням в акумуляторах). Ретардер (із розсіюванням енергії за рахунок вихрових струмів у дисках, рейках чи у інших деталях машин і механізмів). Інтардер. Інші значення[ред. • ред. код] У техніці — застосований у множині, термін може означати гальмівну систему або сукупність гальмівних систем транспортних засобів, машин, механізмів чи інших технічних пристроїв. У розмовній мові — людина з уповільненим мисленням, розумінням чи з уповільненими реакціями.[3] У теоретичній фізиці — речовини та/або спеціальні пристрої, які зменшують швидкість та/або диференційовано змінюють напрямок поширення електромагнітних та інших видів випромінювань, потоків заряджених часток тощо. У ядерній фізиці — речовини, сполуки та/або спеціальні пристрої, які зменшують швидкість ланцюгової реакції. У хімії — речовини та/або сполуки (інгібітори), які зменшують швидкість протікання хімічних реакції. Вживання термінів «гальмовий» та «гальмівний» в українській мові[ред. • ред. код] В нормативних документах, технічній літературі та у численних публікаціях трапляються випадки невірного вживання термінів "гальмовий", "гальмова", та "гальмівний", "гальмівна".

Терміни "гальмовий", "гальмова" вживаються у випадках, якщо вони відноситься безпосередньо до гальма (безпосередньо до гальмівного механізму) – "гальмовий барабан", "гальмова колодка"[4], "гальмова накладка", "гальмові скоби", "гальмовий башмак" тощо. Англійські відповідники – "brake drum", "brake shoe", та ін.

Якщо термін відноситься до систем, їх окремих складових (окрім безпосередньо гальма) або характеристик, тоді застосовуються терміни "гальмівний", "гальмівна" - "гальмівний механізм (гальмо)" , "гальмівні сили", "гальмівна діаграма", "гальмівна система" тощо. Англійські відповідники - "braking system (brake)", "braking forces", "braking diagram" та ін. Невірне вживання цих термінів зустрічається і в англомовній літературі. Для довідки рекомендується користуватись ДСТУ 2886-94[5]; ДСТУ 2916-94[4], а також міжнародним стандартом ІSO 116, або національними стандартами конкретних країн, а найкраще – англомовними[6][7] чи франкомовними[8][9] версіями Правил UN/ECE R 13, UN/ECE R 13H (в Україні введені в дію попередні версії цих Правил в якості державних стандартів ДСТУ UN/ECE R13 та ДСТУ UN/ECE R13H),[10] а також, держвний стандарт України ДСТУ 3649:2010.

Переклад англійською: гальмо

іменник

1 Pteridium aquilinum, bracken, brake, pasture brake.

2 brake, cataract, drag.

3 drag, puff, pull, retarding force.

Ілюстрації

Див. також

Залізничне гальмо — пристрій, що дозволяє створити штучний опір руху з метою регулювання швидкості або повної зупинки поїзда.

Види гальм[ред. • ред. код] По реакції на обрив керуючого каналу: автоматичні — спрацьовують на гальмування при розриві поїзда і зупиняють всі його частини без участі машиніста; неавтоматичні — при розриві поїзда не спрацьовують на гальмування, а в загальмованому стані роблять відпуск. За способом створення гальмівного ефекту: фрикційні — використовують силу тертя; електричні — перетворюють механічну енергію потягу в електричну, яка повертається в контактну мережу або перетворюється в теплову енергію і розсіюється. За способом заповнювати витоку в гальмівних циліндрах і запасних резервуарах: прямодіючі (невичерпні) — заповнюють витік на кожній одиниці рухомого складу з головного резервуара локомотива; непрямодіючі (вичерпні) — зниження тиску в запасних резервуарах і гальмівних циліндрах не компенсується. За характером дії: нежорсткі — працюють з будь-якого зарядного тиску, не реагують на повільне зниження тиску в гальмівній магістралі (темп м'якості), виконують повний відпуск при невеликому підвищенні тиску в гальмівній магістралі (на 0,02-0,03 МПа); напівжорсткі — працюють з будь-якого зарядного тиску, не реагують на зниження тиску в гальмівній магістралі темпом м'якості, виконують ступінчастий відпуск, при якому кожній величині підвищення тиску в гальмівній магістралі відповідає певна величина зниження тиску в гальмівних циліндрах; жорсткі гальма — налаштовуються на певний тиск в гальмівній магістралі і при його зміні в будь-якому темпі встановлюють відповідний тиск в гальмівних циліндрах. По темпу зміни тиску в гальмівних циліндрах: повільнодіючі вантажні; швидкодіючі пасажирські. Електричне гальмо[ред. • ред. код] Докладніше: Електричне гальмування На електропоїздах, електровозах, а також тепловозах з електричною передачею крім пневматичних гальм використовують і електричні, які перетворюють механічну енергію потягу в електричну. У цьому випадку використовують оборотність електродвигуна, тобто його можливість роботи генератором. Отримана електроенергія або перетвориться в теплову в реостатах (реостатне гальмування), або повертається в контактну мережу за допомогою (рекуперативного гальмування), також можливе їх поєднання (рекуперативного-реостатного гальмування). Рекуперативне гальмування дозволяє підвищити ККД електричної тяги за рахунок повернення частини електроенергії, реостатне ж забезпечує повну автономність від зовнішніх джерел, що дозволяє використовувати його на тепловозах. Рекуперативним гальмуванням обладнані електровози ВЛ8, ВЛ10, ВЛ80р, ВЛ85, ЕП10, ЕП1м. Реостатним гальмом обладнаний тепловоз ТЕП70, електропоїзди ЕР9Т, ЕР200, електровозиВЛ80з, ЧС2т, ЧС4т, ЧС8, ЧС7, ЧС200, а також трамвайні вагони та вагоши метрополітену і всі високошвидкісні поїзди. Рекуперативно-реостатним гальмом обладнані електропоїзди ЕР2Р, ЕР2Т, ЕТ2.

Гальмо - значення слова, визначення слова

Гальмо (від греч.(грецький) tоrmos — отвір для вставки гатить, що затримує обертання колеса), комплекс пристроїв для зниження швидкості руху або для здійснення повної зупинки машини або механізму, а в підйомно-транспортних машинах також для утримання вантажу в підвішеному стані.

Т. підрозділяються за принципом дії на механічних (фрикційні), гідравлічних і електричних (електромагнітні індукційні і так далі). По конструктивному виконанню робочих елементів розрізняють Т. колодки, стрічкові, дискові, конічні і ін. Найбільше вживання в машинах і механізмах (підйомно-транспортні машини, механізми верстатів, залізничні поїзди) знаходять колодки Т. із зовнішніми колодками, розташованими на важелях, що коливаються, зазвичай діаметрально по відношенню до гальмівного барабана. У автомобілях застосовуються колодки Т. з внутрішніми колодками ( мал. 1 ).

Конструктивні різновиди колодках Т. ( рис . 2 ) визначаються головним чином системою важеля і типом приводу. У механізмах пересування деяких транспортних машин, залізничних вагонів і локомотивів застосовуються колодки рейкові Т., дія яких заснована на притисненні гальмівних колодок до рейок. Ці Т. особливо ефективні при екстреному гальмуванні.

В стрічковому Т. замість колодок використовується гнучка стрічка, що охоплює барабан, що дозволяє підвищити момент тертя, що зростає із збільшенням кута обхвату. Стрічкові Т. знаходять вживання в механізмах підйому, пересування і повороту підйомно-транспортних машин. До недоліків стрічкових Т. відносяться значне зусилля, що вигинає вал гальмівного барабана, нерівномірність розподілу тиску і зносу фрикційного матеріалу по дузі обхвату більший в порівнянні з ін. Т. вплив зміни коефіцієнта тертя на гальмівний момент.

В дискових Т. момент тертя створюється в результаті притиснення дисків, що обертаються разом з валом механізму, до закріплених дисків. Дисковими Т. можна набувати високих значень моменту тертя, що зростає із збільшенням числа дисків. Крім того, ці Т. відрізняються компактністю, можливістю відносно легкого захисту їх від довкілля (аж до герметизація). Недоліки — погане відведення тепла від поверхонь тертя, особливо в багатодискових Т. Діськовиє Т. знаходять вживання в різних механізмах транспортних машин, металообробних верстатів.

Перспективні дискові колодки Т., в яких тертя створюється між торцевими поверхнями диска і притискуваними до диска з обох торців фрикційними колодками, що перекривають лише невелику частину поверхні тертя диска, що забезпечує поліпшення тепловідводу і підвищення терміну служби колодок. Істотна гідність дискової колодки Т. — відносно малий момент інерції диска (в порівнянні з моментом інерції гальмівного барабана колодки або стрічкового Т.), що зменшує навантаження на двигун при пуску механізму і кінетичну енергію, перехідну в теплоту при гальмуванні. Такі Т. особливо ефективні в системах гальмування важких транспортних машин, наприклад вантажних автомобілів.

В механізмах підйомно-транспортних машин застосовуються грузоупорниє Т., в яких гальмівний момент створюється під дією вантажу, що транспортується. Ці Т. застосовуються як спускові Т. в підйомних і стріловидних лебідках, а також як аварійні Т. в ескалаторах . У вантажопідйомних машинах з ручним приводом використовують так звані безпечні рукоятки (грузоупорниє Т. з храповим механізмом), що запобігають обертанню (розкручування) пріводних рукояток під дією вантажу, що піднімається. За умовами безпеки робіт в деяких машинах і механізмах необхідне вживання так званих швидкісних Т. (обмежувачів швидкості), які не допускають збільшення швидкості руху механізму понад задану, але зупинити механізм і вантаж не можуть. Їх використовують для регулювання швидкості спуску важких вантажів в приводах різних підйомників, конвеєрів, у випробувальних установках і тому подібне Розрізняють декілька типів швидкісних Т.: відцентрові, динамічні (гідравлічні), вихрові (індукційні), порошкові. Наприклад, у відцентровому Т. при збільшенні швидкості руху понад задану зростає відцентрова сила елементів Т., що обертаються, що створює тиск на нерухому частину гальмівного пристрою, внаслідок чого виникає необхідний гальмівний момент.

Момент тертя, створюваний Т., залежить від зусилля, з яким фрикційні елементи Т. (колодки, стрічка, диски) притискаються до поверхні тертя елементу, пов'язаного з механізмом (барабан, диск), і від властивостей матеріалів пари, що треться. Для збільшення зусилля притиснення в деяких Т. використовується ефект самоторможенія, при якому сила тертя, що виникає між поверхнями, що труться, сприяє додатковому стискуванню цих поверхонь. Для забезпечення малих габаритних розмірів Т. і меншої потужності його приводу з одночасним здобуттям великих гальмівних моментів застосовують фрикційні матеріали, які приклеюють або приклепують до робочих елементів Т.

Для управління Т. служить привід, який може бути механічним, гідравлічним, пневматичним, вакуумним, електромагнітним електрогідравлічним, електромеханічним і тому подібне При механічному управлінні Т. (зазвичай ручні Т. автомобілів і ін. транспортних машин) зусилля управління передається від важеля або педалі управління до робочих елементів Т. через систему тяги, важелів, шарнірів. При значному видаленні Т. від місця управління механічний привід стає громіздким. Досконаліші гідравлічна система управління Т. (наприклад, в легкових автомобілях і підіймальних кранах) і пневматична система (наприклад, у вантажних автомобілях, автобусах, трамваях, залізничних поїздах, шасі літаків). Пневматичні і електропневматичні системи приводу Т. ( мал. 3 ), в яких основними силовими органами є гальмівні силові циліндри, зв'язані повітряною магістраллю з компресором через кран машиніста, а системою важелів з фрикційними колодками, застосовуються на залізничному рухливому складі (див. Казанцева гальмо, Матросова гальмо ). При електричному приводі Т. використовують спеціальні гальмівні електромагніти постійного або змінного струму, що впливають на систему важеля Т., а також електрогідравлічні або електромеханічні штовхальники, які є пристроями, що складаються з перетворювача енергії з самостійним двигуном і власне штовхальника з штоком, рухомим поступально і сполученим з системою важеля Т. Толкателі Т. нечутливі до перевантажень (дозволяють обмежити хід штока в обох напрямах без небезпеки перевантаження двигуна і елементів штовхальника), дають можливість працювати з великою частотою включень, завдяки чому їх можна використовувати в системах регулювання швидкості руху робочих органів машини. У деяких конструкціях Т. знаходять вживання приводи від короткозамкнутого серводвігателя, сполученого з системою важеля Т. через зубчасту або кривошипну передачі.

Окрім гальмування, здійснюваного описаними Т., застосовують гальмування електричне і аеродинамічне (наприклад, за допомогою гальмівних парашутів і елементів механізації крила літака), а також гальмування, вироблюване в результаті зміни режиму роботи двигуна машини (наприклад, гальмо-сповільнювач в автомобілі).

Літ.: Александров М. П., Гальмівні пристрої в машинобудуванні, М., 1965; Мащенко А. Ф., Розанців Ст Р., Гальмівні системи автотранспортних засобів, М., 1972; Борисов С. М., Фрикційні муфти і гальма будівельних і дорожніх машин, М., 1973; Крилов Ст І., Іклів Е. Ст, Ясенцев Ст Ф., Автоматичні гальма, М., 1973; Казарінов Ст М., Іноземців Ст Р., Ясенцев Ст Ф., Теоретичні основи проектування і експлуатації автогальм, М., 1968; Гавріленко Б. А., Мінін Ст А., Словников Л. С., Гідравлічні гальма, М., 1961; Іогансон Р. А., Індукторні гальма, М. — Л., 1966.

М. П. Александров, Ю. До. Есеновський-лашков, Ст Р. Іноземців, Е. Ст Іклів. Під загальною редакцією М. П. Александрова.

Джерела та література

Гальмо

Словник української мови

Зовнішні посилання

Wiki