Де-инде
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:34, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Де-инде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так деинде закидало, що аршинів у три було. Кв. II. 38. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, деинде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Ном. № 10360. Іди ти, мати, деинде пробувати, хлібасоли спокійно вживати. ЗОЮР. I. 20. Давно се діялось... і не деинде, а у нашій таки землі. Грин. I. 287.
