Ґалунок
Ґалунок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґалун. Вх. Лем. 407.
Сучасні словники
ґАЛУ́Н1, а́, ч., тільки одн. Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов’язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін. Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів. Це був високий держак, оббитий зеленим шовком і перев’язаний золотим галуном (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366); // тільки мн. Нашивки з цієї тасьми (перев. на форменому одязі). Нетерпляче стежив [Аркадій Петрович], як біг Совка через подвір’я в своїй синій з галунами лівреї (Коцюб., II, 1955, 383); Михайло Васильович Соя прийшов у мундирі почесного гірника, — галуни блищали на рукавах і на стоячому комірі (Ткач, Плем’я.., 1961, 277).
ґАЛУ́Н2, у́, ч. Подвійна сірчанокисла сіль алюмінію, хрому, заліза і якого-небудь лужного металу або амонію; застосовується в техніці і як дезинфікуючий засіб. Типовим прикладом ізоморфних речовин можуть служити різні галуни — подвійні солі сірчаної кислоти (Заг. хімія, 1955, 144); Ланка за літо.. обібрала з кожного листка гусінь, двічі обмила кожен листок — раз милом, вдруге галуном (Ю. Янов., V, 1959, 146).
Ілюстрації
|
|
|
|
