Сміх

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сміх, -ху, м. 1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх. Ном. 2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Мет. 86. 3) На сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. Макс. На сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. Сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. Смішок. Федьк. І. 119.

Сучасні словники

Сміх — вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму. Сміх має певне зовнішнє вираження, психофізіологічну природу та соціальну функцію. Сміх проявляється комплексно і в першу чергу складається із мімічних рухів та коротких, але потужних подихів і уривчастих звуків, які супроводжують дихальні рухи. Дівочий сміх Зовнішньому вираженню сміху природно відповідають почуття щастя, радості, веселості. У той же час сміх може супроводжуватись в зовсім іншими емоціями. Сміх в уявленні народу не безвинні пустощі. підбадьорюючий, нахабний і боязкий, дружній і ворожий, іронічний і простосердечний, саркастичний і наївний, грубий, лагідний і багатознаючий, торжествуючий і безсоромний і виправдовуючий, сором'язливий. Можна ще збільшити цей перелік: веселий, сумний, нервовий, істеричний, знущальний, фізіологічний і тваринний. Може бути навіть сміх смутний Філософія, психологія і педагогіка сміху розроблені ще недостатньо. Але з тих праць, які вже з'явилися, випливає, що в різні часи люди сміялися над різноманітними явищами. Це не змінювало головного — внутрішньої єдності сміху, яка дає про себе знати і у простих, і у складних його проявах. Наявність у речах деякої «міри» лиха, яка і збуджує в нас потребу, і головне, бажання сміятися над тим, що здалося нам смішним, виявляється на кожному кроці. Ця дивна особливість сміху — радощі, що супроводжують викриття лиха, — наштовхує на думку про те, що парадокс ховається у самій гримасі сміху(оскал). Людина начебто злиться на те, з чого сміється. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

VF In5iWf1s.jpg Smihoterapiya.jpg 6ae6e1a4109788a21a0d3676950031c9.jpg Smeh-pomogaet-borotsja-s-bolju-na-medsideru 1.jpg LoMOrqaA Sw.jpg

Медіа

Медіа:RDq0yvo3k6XFo.ogg

Див. також

Посмішка Щастя Радість Емоції https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

Джерела та література

http://itstechnology.ru/page/shho-oznachaye-cej-smih-smehoanaliz http://pti.kiev.ua/korysna-info/rizni/530-smh-vazhliva-harakteristika-lyudskoyi-ndivdualnost.html

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/Сміх