Ряжка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:31, 28 листопада 2015; Ovpysarenko.pi15 (обговорення • внесок)
Ря́жка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 т( 1970—1980)— Т. 7. — С. 925.
Ряжка , ж. невелика дерев’яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2005)
Ряжка, розм. Те саме, що пика. Наї́сти ря́жку — зробитися гладким, товстим.