Єресь
Єресь, -сі, ж. Ересь.
Зміст
Сучасні словники
Єресь (від грец. háiresis — особливе віровчення, релігійна секта), в християнстві релігійні течії, що відхиляються (або згодом засуджені церквою як що «відхилилися») від офіційної церковної доктрини в області догматизму і культу. В період панування релігійної ідеології Е. були специфічною формою соціального протесту. Найбільшого розвитку і суспільного значення Е. досягли в середні віки, коли склалася духовна диктатура християнської церкви, що освячувала феодальних буд божественним авторитетом і що сполучала з ідейним пануванням величезну політичну і економічну могутність, коли нападки на феодалізм і феодальну церкву набували форми Е.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Є́РЕСЬ, і, жін. 1. Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви. Боротьба народних мас проти феодально-кріпосницького гніту відбилась і в єресях, тобто вченнях, спрямованих проти церкви (Історія СРСР, I, 1957, 123). 2. перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. Наукова діяльність Улугбека викликала незадоволення з боку правлячих кіл, які обвинувачували вченого в єресі (Наука і життя, 2, 1959, 63). 3. тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця. — Коли мені здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 205). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 498.
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Єресь Вікіпедія
Є́ресь (грец. αἵρεσις, «вибір, напрямок») — переконання або вчення, сильно відмінні від загальноприйнятих або традиційних поглядів, зокрема релігійне вчення, сукупність теологічних або релігійних доктрин, ідей, що суперечать визнаному в церкві або релігійній громаді догмату віри або не збігаються з ним, і пов'язане із цим виділення зі складу церкви нової громади, релігійне вчення, що заперечує основи (догми) та організаційні форми панівної церкви.
Засновників єресі називають єресіархами, а прибічників — єретиками. Впродовж століть єретиків часто переслідували й карали, іноді смертю.
З точки зору католицизму єрессю є, зокрема, протестантизм, наприклад, лютеранство і англіканська церква, тоді як православ’я є схизмою.
Історія виникнення терміну У Стародавній Греції слово αἵρεσις означало вибір, зокрема вибір філософської школи. Іреней Ліонський вперше вжив його в сучасному значенні, протиставляючи йому слово ортодоксія. На початку свого існування християнська церква не мала влади, часто переслідувалася, і не мала сили боротися проти єресей у своїх лавах. Ситуація змінилася після того як Костянтин Великий проголосив свободу віросповідання Міланським едиктом і сам перед смертю прийняв християнство. Таким чином він додав міць світської влади імператора до влади церковної. 380 року едиктом імператора Феодосія I християнство було проголошене державною релігією Римської імперії. Відтоді єретичні погляди могли каратися смертю. 385 року відбулася перша страта єретика Присцілліана, звинуваченого в маніхействі та магії. Остання страта за єретичні погляди відбулася 1826 року. Ним був Каєтано Ріполл, шкільний учитель із Валенсії, що проповідував дуалізм.
Іноземні словники
heresy plural heresies [uncountable and countable]
1.a belief that disagrees with the official principles of a particular religion: Look up a word starting with D or S for samples of headword or sentence pronunciations on the LDOCE CD-ROMHe was executed for heresy. 2.a belief, statement etc that disagrees with what a group of people believe to be right: Look up a word starting with D or S for samples of headword or sentence pronunciations on the LDOCE CD-ROMTo come to work without a shirt and tie was considered heresy.
Słownik języka polskiego
here•zja -zji, -zję; -zji herezja 1.Słownik języka polskiego==«pogląd religijny sprzeczny z dogmatami religii panującej» 2. «odstępstwo od powszechnie przyjętego poglądu»
Медіа
Дивіться також
Джерела та література
[www.ldoceonline.com/dictionary/] [1] Сайт "ВсіСлова" [2]
