Хвоя

Хво́я, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. Нп.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ХВО́Я, ї, жін. 1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 108); Випряжені коні шамотіли сіном і жадібними губами тяглись до зеленої хвої (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61); Хвою використовують у вигляді кормового борошна. Цей корм містить близько 20 процентів протеїну, він багатий на кальцій, фосфор, каротин та вітамін C (Хлібороб України, 8, 1964, 12); З хвої добувають пасту. Вона дещо схожа на меляс, тільки темно-зелена і має запах лісової діброви (Радянська Україна, 8.XII 1971, 4); // Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. Хвоя кедра досягає завдовжки 8—11 см, зберігаючись 5—6 років (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 56); // Про запах такого листя. Павлусь скинув кепку і, вимахуючи нею над головою, вигукнув: — Прощайте, товариші! Хай живе тайга! Ура-а!.. — Але його вигук самотньо прозвучав у чистому, напоєному хвоєю ранковому повітрі (Олесь Донченко, II, 1956, 27); З лісу тягло хвоєю і гнилим деревом (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 109). 2. збірн. Гілля хвойного дерева. Вітер тихенько погойдує хвою (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 96); Під звуки литавр учасники фестивалю кладуть «гірлянду Слави», сплетену з хвої і перевиту червоними стрічками, до підніжжя могили Невідомого солдата (Радянська Україна, 23.VI 1971, 1); // Хвойний ліс, зарості. 3. діал. Сосна. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору (Словник Грінченка); Верхів'я хвой горять, немов ті ставники Перед ясним, незміреним склепінням (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 186); Зимою драли дрань, валяли хвою, Промерзлий хліб рубали, гріли на вогні (Михайло Стельмах, V, 1963, 261); * У порівняннях. Довгий, як хвоя (Номис, 1864, № 8621)

Ілюстрації