Товченик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:11, 26 листопада 2015; S.horbatiuk (обговорення • внесок)
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. Товченичок.