Двориченько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Двориченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість. Чуб. V. 774.