Шибениця
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШИ́БЕНИЦЯ, і, жін. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Тарас Шевченко, I, 1963, 114); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Степан Васильченко, III, 1960, 17); В дві шеренги стояли німецькі солдати, а посеред площі височіла шибениця (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 180); * У порівняннях. Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 391).
"Словопедія"
кінча́ти / кінчи́ти (життя́) на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ШИ́БЕНИЦЯ, і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Шевч., І, 1963, 114); [Олекса:]Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Вас., III, 1960, 17); В дві шеренги стояли німецькі солдати, а посеред площі височіла шибениця (Шиян, Переможці, 1950, 180); *У порівн.Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері (Стельмах, Хліб.., 1959, 391).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671.
«Словники України on-line»
ши́бениця – іменник жіночого роду
відмінок
однина
множина
називний
ши́бениця
ши́бениці
родовий
ши́бениці
ши́бениць
давальний
ши́бениці
ши́беницям
знахідний
ши́беницю
ши́бениці
орудний
ши́беницею
ши́беницями
місцевий
на/у ши́бениці
на/у ши́беницях
кличний
ши́бенице*
ши́бениці*
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
ЯЗЫКИ по-английски gallows, gibbet по-немецки Galgen по-французски potence, gibet по-украински øибениця по-турецки darağacı виселица перевод с русского на украинский Существительное ж 1. øибениця
Словари и энциклопедии на Академике
шибениця -і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Шибениця
Повернення шибениці(1944-1945)
Шибениці, як метод залякування населення, з’явилися тогочас у багатьох районних центрах області та у самому Рівному. Більше читайте тут: [посилання http://blog.ogo.ua/index.php?/blogs/view/shibenitsya_dlya_sebe]
