Двоєчко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:32, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Двоєчко, чис. Ум. отъ двойко. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.