Ниряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:49, 26 листопада 2015; L.derevianko (обговорення • внесок)
Ниря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Зміст
Сучасні словники
Занурюватися повністю у воду; пірнати.
Поромщик.. нахлистався горілочки, коли прощавсь.
Еней велів його прийняти,
Щоб не пустивсь на дно ниряти
(Іван Котляревський, I, 1952, 111);
Образно. Ні, не мені.. в зелень пахучу нирять!
(Іван Франко, XIII, 1954, 304).
Ілюстрації
Фото 1
Фото 2
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 414.
