Бібула

Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. См. Бебуля.

Словник української мови

1. Грубий обгортковий папір. В супроводі ключника і ще двох дозорців.. робив [директор] ревізії по всіх казнях.. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба, карт, роблених із бібули (Іван Франко, II, 1950, 284).

2. Промокальний папір. Галя вмитися забула, Вся в чорнилі, як бібула.. (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 201)

Український тлумачний словник

бібулка — и, ж. Зменш. до бібула … Український тлумачний словник

бібульник — а, ч., заст. Те саме, що бібула … Український тлумачний словник

Ілюстрації

• 
• 
• 
• 
• 
•