Гаплик
Зміст
Словник Грінченка
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)
ГАПЛИ́К, а, чол. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: казакин мій защепнутий на всі гаплики (Олекса Стороженко, I, 1957, 120); Ганна тільки ахнула, потім, розвісивши біля груби одежу, взялась пришивати до кожушка гаплики (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 41). Пришити гаплик — зауважити в'їдливо, дошкульно;
Утяти (утнути) до гапликів — зробити, сказати що-небудь не до речі, невчасно, не до ладу. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! [Тетяна:] Аж пальці знати (Іван Котляревський, II, 1953, 63); — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора. — говорила Батя. — О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати, — говорив Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 100).
Вільний тлумачний словник Новітній онлайновий словник української мови (2013)
гапли́к, -а, чол. 1. Металевий гачок, що пришивається до одягу проти петлі, та служить застібкою. Я розстебнув ще не слухняні нові гаплики на шинелі, відкинув полу (Григір Тютюнник, Вогник далеко в степу, 1979). 2. розм. Кінець, смерть. Але ж якщо я не виживу, то людство й не помітить, а якщо людство не виживе, то й мені гаплик (Ліна Костенко, Записки українського самашедшого, 2010); То я вже вважав, що дівчині прийде гаплик, коли міряю пульс, а пульс нормалізується. І тиск! (Брати Капранови, Розмір має значення, 2006).
Етимологія
від старопольського haftka — гаплик, від німецького Haftel.
