Каглянка
Каглянка, .-ки, ж Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила
Зміст
«Словарь української мови»
Каглянка, .-ки, ж Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила
Сучасні словники
ЗА́ТИЧКА, и, жін.
1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333);
- У порівняннях. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 199);
// Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).
2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).
3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.
за - тич -ка
Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) .
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350.
Ілюстрації
|
|
|
|
