Дбати

Дбати, дбаю, дбаєш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б’є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Думку дбати. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.