Талалай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:54, 25 листопада 2015; Lhkryshchenko.gi15 (обговорення • внесок)
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63. ТАЛАЛА́Й, я, чол., зневажл. Той, хто багато, беззмістовно говорить. — Оце привезли талалая! Цей навіки заб'є баки людині, — озвався позаду Роман Волошин.. — Від його панського слева золоті верби ростуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 373).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
