Плечинда

Плечи́нда, -ди, ж. Родъ пироговъ или ватрушекъ — съ творогомъ или тыквой. Св. Л. 11. См. Плачинда.==Сучасні словники==

Зміст

1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 "Словопедія"
3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
4 Культурологічний словник
5 Іноземні словники
6 Ілюстрації
7 Медіа
8 Цікаві факти

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Плачи́нда (або плацинда, плачінда, плачінта, плечинда, пляцинда) (рум. plăcintă від лат. placenta) — виріб із листкового тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза тощо, або без неї; різновид пирога. Одна з багатьох національних страв Румунії, Молдови та південної України. Латинське «placenta» означає «пиріг», і, в свою чергу, походить від грецького «πλάκοεις» «коржик» (дослівно — «плаский»), що пов'язане з «πλάξ» — «площина; рівнина; плита».