Парасоль

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Парасо́ль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАРАСО́ЛЬ, я, чол. Те саме, що парасолька. Прохожі під парасолями йшли спішно кожний у свій бік (Іван Франко, VI, 1951, 169); Люди відкривали парасолі, накривались.. плащами (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 204).

Фразеологічний словник української мови

ПАРАСОЛЬ

як (мов, ні́би і т. ін.) ри́бі парасо́ль, перев. зі сл. потрі́бний, необхі́дний і под. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібен. — В мене ж дружина! — Нічого тій жабі не станеться. Їй так потрібен чоловік, як рибі парасоль. Проживе і без тебе (А. Дімаров).

Ілюстрації

51e534e3a35cc.jpg 246234.jpeg Lfdox4jwheb9.jpg Главная(4).jpg

Медіа

Цікаві факти

Найдавнішим зображенням парасольок, що дійшли до нашого часу, більше 3000 років. «Авторські права» на парасольку належать Китаю, де звичайний робочий-тесляр в 10 столітті до н. е виготовив для своєї дружини «дах, яка завжди при ній».

У Росії парасольки з'явилися в кінці 18 століття

Зовнішні посилання

Історія першої парасолі Найбільша парасоля Колекція цікавих парасоль