Ріжа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:48, 24 листопада 2015; Volatsyk.pi11 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Ріжа, -жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. І. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. І. 5.
Сучасні словники
Словник української мови
РІЖА - и, жін. Поляна звичайно на узліссі або серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЖА - -и, ж. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу; галявина.
Ілюстрації
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 22.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с. Ст. 1034
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с.Ст. 1226