Джаворок

Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Лем. 409.

ЖА́ЙВОРОНОК, нка, ч.

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); — У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).

2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980

ЖАЙВОРОНОК [1] http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA