Шишак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:01, 24 листопада 2015; Orprysiazhenko.im15 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШИШАК 1, а, чол. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); Вулкан задихавшись сказав: — Зроблю не збрую, чудо рідке, Ніхто якого не видав; Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (Іван Котляревський, I, 1952, 208); На княжий клич вдягають вояки Високі гостроверхі шишаки (Микола Бажан, I, 1946, 301). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 466.
