Догаряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Догаряти = Догоряти.
ІІ. Догаряти и догоряти, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. НВолын. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
