Сковзатися
Ско́взатися СКОВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
Зміст
Зміст
- Посилання
- Словники
- Див. також
Посилання
http://sum.in.ua/s/skovzatysja [1]
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те саме, що сковзати. Коли.. Кирило вступив у ліс, ноги сковзались у нього, як на паркеті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); За ніч затужавіли калюжі на львівському шляху, і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Антон Хижняк. Д. Галицький, 1958, 601); Держальце тепер уже не могло вільно сковзатися по долоні, воно дряпало шкіру і працювати далі з такою лопатою було неможливо (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 85); Очі його сковзалися по різнородних [різнорідних] околицях, перебігали мимо сіл (Іван Франко, III, 1950, 146). 2. Кататися, їздити на ковзанах, підошвах і т. ін.; ковзатися. Протоптали [діти] оцю стежину, Хоч сковзайся — не сніг, а лід (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 166); Бавилися дітлахи, сковзалися (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 289.
Ілюстрації
Див.також
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = Ковзатися.
