Женишок

Женишок, -шка, м. Ум. отъ жених.

Жених, -ха, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. Не журися, подружечко, рута зелененька, сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. Мил. 81. А я тобі, подружечко, жениха дарую. Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мил. 79. Мій первий женише! Мил. 68. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Чуб. ІІІ. 466. Ум. Женишенько, женишок. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Чуб. V. 10. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Мил. 72. Ув. Женишище.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖЕНИШО́К, шка́, ч. Пестл. до жени́х; // зневажл. Те саме, що жени́х. Розлюбив. А справа в тому, — Тут, і сам здогадуйся, — Вже до іншої додому Женишок понадився (Дор., Літа.., 1957, 166).(Словник української мови)

ЖЕНИ́Х, а, чол. Чоловік стосовно до жінки, з якою збирається узяти шлюб; про неодруженого чоловіка, що збирається одружуватися; про молодого чоловіка, що може вже одружуватися. (Академічний тлумачний словник)

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови у 11 томах/За ред. П. Й. Горецького, А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, Н. І. Швидка Словник української мови у 11 томах/За ред. П. Й. Горецького, А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, Н. І. Швидк Зовнішні посилання